«Полювання» на мамонтів триває

Журнал «Історичний калейдоскоп» продовжує публікувати матеріали про вимерлих викопних тварин. Ця інформація особливо важлива для розуміння того періоду в історії людства, коли людина почала активно взаємодіяти з природою. Відкрив цей своєрідний «парад» скелет мамонта, що зберігається у
Вінницькому краєзнавчому музеї. В останньому випуску журналу була вміщена розповідь про зуби мамонта, які зберігаються в Камінь-Каширському музеї.
Рештки викопних тварин можна побачити в багатьох музеях, в тому числі в районних, сільських, шкільних.
Зуби мамонта, трубчасті і тазові кістки знайдені біля села Уладівка (Вінницька область) в річці Буг, в Крученій ямі. Ця знахідка наводить місцевих краєзнавців на думку про полювання первісних мисливців, яким достатньо було вбити одного мамонта і забезпечити їжею весь рід на 2-3 місяці(Ткачук П. Уладівко, доле моя.-Вінниця, 2015.-С.21).
Зуби та фрагменти кісток мамонта, які можна побачити в Тульчинському краєзнавчому музеї, були виявлені біля села Крищенці (Тульчинський район, Вінницька область) в піщаному кар’єрі в 60-х рр. минулого століття.
Знайомлячись з рештками викопних вимерлих тварин, які зберігаються в наших музеях, ми помітили, що поряд з фрагментами кісток та зубів мамонтів зберігаються рештки інших тварин, в тому числі мастодонтів – представника вимерлої групи великих ссавців з ряду хоботні (середній розмір – 2,3 м). Було вирішено також включити їх до нашого реєстру.
В селі Одая на Вінниччині в піщаному кар’єрі ( урочище «Федірка») у 1964 р. була знайдена щелепа мастодонта. Скамяніла щелепа гребенезубого мастодонта знайдена біля села Мазурівка в урочищі Марусин Яр в піщаному кар’єрі в 60-х рр. З цими експонатами можна ознайомитися в Тульчинському краєзнавчому музеї.
Мастодонти відрізняються від слонів будовою кутніх зубів. До речі, саме зуби вимерлих хоботних збереглися найкраще. Рештки мастодонта були знайдені у сарматських вапняках в межах міста Берислава (Херсонська обл.).
До вимерлих хоботних належить також динотерій, кістяк якого був знайдений біля селища Гусятин на Тернопіллі у травні 1963 р. під час видобування піску. Хоча скелет був неповний, він дає можливість з високою вірогідністю уявити цю тварину.
Одночасно з мамонтом жив шерстистий носоріг. Рештки цієї вимерлої тварини добре збереглися у смоляній ямі поблизу села Старуні (Івано-Франківська область).
Наступна наша подорож – до пам’ятника мамонтові в с.Кулешівка (Сумська обл.), встановленого ще у 1841 р. Добре збережений скелет мамонта, виявлений тут ще у 1839 р., тоді передали до Харкова. Де знаходиться він зараз і в якому стані?
Сподіваємося також завітати до Національного науково-природничого музею НАН України(м.Київ), де зберігаються рештки вимерлих тварин та проводяться наукові дослідження.
Редакція журналу дякує працівникам Бершадського та Тульчинського музеїв за надану інформацію та допомогу у підготовці матеріалів.