Хто з’їв українські куріпки?
Імператриця Анна Іоанівна в грудні 1739 року надіслала в різні краї імперії укази з вимогою направити «ко Двору» дичину « для употребления в кушанье»: від Сибірської губернії вона вимагала лосів, коней, биків, корів і баранів; Олонецька губернія повинна надіслати лосів, оленів, рябчиків; від Казанської губернії імператриця вимагала лосів, «которых для употребления в кушанье при Дворе Нашем потребно»; із Саратова чекали диких кіз і куріпок, із Царицина – кабанів і сайгаків.
Завдання України були визначені указом від 29 грудня 1739 р. «О присылке ко Двору из Украйны диких кабанов, диких коз и куропаток».
«Понеже напредь сего из Украйны ко Двору нашему присылались зимним временем повсягодно битые кабаны и дикия козы, а ныне таких зверей оттда и по се время в присылке нет: нынешнею зимою послать во все Слободские и Малороссийские полки, где есть оные звери, а именно: кабанов диких стрелять, а при том налове серых куропаток живых пар до 1000, посажать их в клетки или в коробы, прислать сюда ко Двору нашему и при отправленіи накрепко подтвердить, чтобы оные везены были в добром призреніи, дабы помереть не могли, и потому ж и впредь таких зверей и куропаток повсягодно ко Двору Нашему присылать; а на отправление оных зверей и куропаток, також и на ком тем куропаткам, деньги употреблять из тамашних доходов, и Нашему генералу Румянцову учинить по сему нашему указу»(Полное собрание законов Российской империи.- Том 10 (1737-1739). – С.991).
Переглянути зміст журналу «Історичний калейдоскоп»