КОНОТОПСЬКА ВЕЖА – СПАДЩИНА ВИДАТНОГО ІНЖЕНЕРА

Ніна Несвідоміна, Ірина Капустіна, наукові працівники Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М.Лазаревського

Проходячи однією з центральних вулиць міста Конотоп, неможливо не звернути увагу на ажурну металеву вежу. Відома вона всім мешканцям міста, проте мало хто може розповісти, коли вона з’явилася, та хто її спроектував і збудував. Ця водонапірна вежа, одна з декількох, що збереглися на території України. Унікальна гіперболоїдна конструкція належить відомому інженеру Володимиру Григоровичу Шухову. Водонапірна вежа була на той час чи не найдорожчим елементом будь-якого водогону.
«Людина — фабрика» —називали його за життя, оскільки він один, всього лише з декількома асистентами, зумів зробити стільки, скільки під силу десятку дослідних інститутів. Будучи автором сотні винаходів, він запатентував тільки 15 з них, написав всього 20 наукових праць, а їх могло бути в декілька разів більше. А все тому , що постійно працював на практику, а життя постійно підкидало йому все нові і нові завдання.
Тому не дивно, коли ми згадуємо ім’я інженера Шухова та його винаходи, то доводиться постійно повторювати слово «вперше».
Природа щедро обдарувала Володимира Григоровича Шухова. Нашу уяву вражає перелік результатів його діяльності в різних галузях знань. Так, учень і біограф Шухова Г.В.Ковельман свого часу зазначав: «Нафта, піднята з надр шухівськими насосами, раціонально перероблена в шухівських крекінг-апаратах, добре збережена в шухівських резервуарах і без втрат доставлена шухівськими баржами або нафтопроводами, спалювалася з максимальним добуванням тепла шухівськими форсунками в шухівських котлах».
Відомий російський інженер Володимир Шухов був різнобічною людиною: мав глибокі знання в галузі механіки, теплотехніки, гідравліки, архітектури, будівництва, геології, економіки. Його творіння напрочуд уміло поєднували в собі інженерну логіку, економічність і красу. Шухов віртуозно володів апаратом математичного моделювання, який в його руках ніколи не перетворювався на грубе спрощення складного і заплутаного реального завдання, але допомагав відкинути усе випадкове, вбудоване і «витягнути усю суть і одну тільки суть без домішки чого-небудь стороннього»[1,300]. Віддаючи шану геніальній діяльності російського інженера, академік АН СРСР М.П. Мельников (1908-1982) писав: «Вся радянська конструкторська школа своєю важливою рисою – нерозривною єдністю питань проектування, виготовлення і монтажу — веде до Шухова».
Характерна особливість творчого методу Шухова – комплексне технічне вирішення кожного поставленого завдання: теоретичне технічне опрацювання, створення технічного проекту, технологія винаходу і монтажу .[1,300] «Виконуючи директиви ІV Округового З’їзду Рад Конотопщини з 25-31 березня 1927 року та Пленумів Окрвиконкому щодо поліпшення комунального господарства округи, Об’єднане засідання Президії Окрвиконкому та Президії Міськради вважає за необхідне з початку будівельного періоду 1928 року почати роботи по збудуванню водопровода в м. Конотопі.
В зв’язку з цим:
1. Затвердити орієнтовочну вартість будування водопровода в 848.100 кар.
2. Остаточний термін для складання проекта будування встановити 1-е січня 1928 року.
3. Окремого Будівельного Бюро на це будівництво не організовувати, а покласти на Будівельне Бюро, що затверджене для електростанції.
4. Переведення роботи по водопроводу провадити господарчим способом, поклавши виконання на Окрмісцгосп, за винятком бурівлі скважини…
5. Маючи на увазі, що асигнування в цьому році по місцевому бюджету коштів на цю роботу мало – визнати за необхідне асигнувати по бюджету ще додатково 50 тис. карб. Окрфінвідділу зазначену суму вишукати по місцевому бюджету.
6. Доручити Будівельному Бюру встановити щорічне фінансування цього будівництва й подати на затвердження ОВКу.
7. Звернутись із клопотанням до центру про збільшення відпускаємих на це довготермінових кредитів не менше як на 50 тисяч карб
8. Пропонувати Будівбюру Окрмісцгоспу та Інспектурі Праці проробити питання про порядок набору робочої сили на це будівництво та про пристосування на цьому будівництві громадських робіт.
9. Вважати за необхідне запросити на це будівництво спеціаліста по водопровідній справі.
10. Будівбюру приступити негайно до замовлень потрібних машин та матеріалів.»[2,3] Одним із головних об’єктів при будівництві водопроводу у місті Конотоп була «Водонатискна вежа системи інженера Шухова».
«Комісія в складі представників від Конотопського Міськомгоспу, Здатчики, виробник робіт по побудові водогону Карнаух, технік водогону Курочкін Г.П. з одного боку та прийомщики: зав.комбінатом водосвітла Ковальов М.С., представник міськради Медьведьов від округового інженера Реутов С.В., з другого боку в присутності монтера водогону Мальковського І.І. та старшого слюсаря водогону Дорошенко на протязі 17 та 18 лютого 1930 року зробила огляд роботи та споруджень Конотопського міського водогону…
При огляді виявилось, що ОВМГ здає, а комбінат водосвітла приймає такі елементи та спорудження Конотопського міського водогону:
І. Садиба смакової станції
ІІ. Джерела водопостачання
ІІІ. Смокова станція
ІV. Водонатискна вежа
Водонатискна вежа системи інженера Шухова з залізною ажурною формою висотою від поверхні землі до дна баку 28,8 метр., яка міститься на бетоновому фундаменті з залізним баком місткістю 50.000 відер, діаметр 10,35 метрів висотою до даху 7, 35метрів, трубопроводами, що отеплені та обшиті дерев’яними коробками з залізною гвинтовою драбиною, задвижочною камерою та інш. предметами устаткування.
V. Водогінна мережа.
VІ. Водоразбори» [3,48] Водогінна вежа м. Конотоп, побудована в 1928-1929 pр. за проектом російського інженера В.Шухова, є об’єктом культурної спадщини м. Конотоп, його візитною карткою. Знаходиться на розі площі Конотопських дивізій та вул. Володимира Шухова. Охоронний номер пам’ятки 200112(219- СМ). Згідно розпорядження представника Президента України від 28.12.1992 №349 та розпорядження голови облдержадміністрації №29 від 27.01.1999 р. об’єкт взято на державний облік та визначено категорію пам’ятки.[5] Вежа забезпечувала населення Конотопа питною водою. До 1941 на вежі знаходився спостережний пункт міської протиповітряної оборони. Під час війни вежа була пошкоджена і вже не функціонувала . Тому 1980 р. бак на вежі був демонтований. Після цього вежа використовувалась як телевізійна. Зараз вежа є одним з найвизначніших силуетних об’єктів міста, пам’яток інженерної думки та містобудівництва.
Вежа стоїть на кільцеподібній у плані залізобетонній основі діаметром близько 16м. На неї спираються 25 пар кутових стержнів, що утворюють основну несучу конструкцію – однопорожнинний гіперболоїд оберту. У верхній частині башти влаштований кільцеподібний металевий майданчик, на якому первісно стояв бак корисною ємністю 500куб.м. До рівня майданчика ведуть металеві гвинтові сходи, що розташовані всередині башти. При сходах змонтовані підводні та відвідні труби. Розміри у плані 15х15 м; Будівля побудована з використанням традиційних будівельних матеріалів. Підмурки та стіни – цегляні, перекриття та перегородки – дерев’яні, підлога – дощата, покрівля – шиферна (на час зведення — залізна) [4] Об’єкт знаходиться в історичному середмісті. Споруда розташована на рівній ділянці з відступом від вулиці Батуринської, на ділянці розміщено два торгових заклади вздовж проїжджої частини, у зв’язку з чим перекривається повний огляд пам’ятки. Відіграє суттєву роль у панорамі району, є домінантою у композиції силуету вулиці Батуринської з боку вул. Олександрівської та Соборної. Несучи функцію інженерної споруди, вежа має ажурну структуру та привабливий силует, що створює почуття легкості. Є пам’яткою інженерного мистецтва та архітектури. [4] І сьогодні, у ХХІ столітті, Володимир Шухов не тільки для інженерів та дослідників, а і для всіх нас залишається людиною-загадкою і прикладом служіння своїй справі, його неперевершені творіння вражатимуть покоління оригінальністю інженерної думки.

Джерела та література.
1. Арнаутов Л.И., Карпов Я.К. Повесть о великом инженере. –М.:Московский рабочий. -1981. – С.300.)
2.Державний архів Сумської обл. — Виписка з протоколу засідання президії Конотопського окрвиконкому від 8 грудня 1927р.. — №45. — Фонд Р 4259. – Опис 1. – Справа 29. – Аркуш 3;
3.Державний архів Сумської обл. — Акт комісії по прийому та здачі робіт по будівлі водогону від 18 лютого 1930р., ухвалений на засіданні президії Конотопської міськради від 26 квітня1930р.. — Ф.4259. — Опис І. — Справа 159 — Аркуш 48-49;
4.Пастушенко М.В. Інвентаризаційна картка об’єкта культурної спадщини. — 06.09.2011;
5.Степанідін П.В.Облікова картка об’єкта культурної спадщини. — Затверджено Наказом Мінкультури та Держбуду від 13.05.04 №295/104.- 10.10.2008;