БУРШТИНОВА ЛИХОМАНКА
Уже кілька років бурштинова тема перебуває у центрі уваги українського суспільства. У лісах точаться справжні битви за бурштин. Що нам відомо про історію бурштину? Коли люди почали видобувати і використовувати бурштин? Де і коли жили ті красуні, які вперше одягнули бурштинове намисто? Чим пояснити бурштинову лихоманку в Україні і доки вона триватиме? Щоб розкрити таємницю бурштину і збагнути його магічну силу, редакція журналу «Історичний калейдоскоп» розпочинає дослідження історії сонячного каменю.
Перше бажання – побачити справжній історичний бурштин. Які вони, бурштинові скарби? Пошук відповіді на ці питання приводить нас до музею. Якщо у місцевому музеї експонуються бурштинові прикраси – вам пощастило. Ці коштовності дбайливо зберігає Вінницький краєзнавчий музей.
Про унікальні бурштинові знахідки розповідає завідуюча відділом охорони пам’яток історії та культури Вінницького обласного краєзнавчого музею Марина Потупчик:
Бурштин в давньому світі називали «сонячним» камінням, якому властиві магічні і лікувальні якості. Всі вироби з бурштину, що зберігаються в археологічній збірці ВОКМ, були знайдені під час археологічних досліджень на території краю. Найдавніші з них відносяться до доби бронзи і походять з курганів Гордіївського могильника XV-X ст. до н.е. в Тростянецькому районі. З усіх відомих у Європі колекцій археологічного бурштину, що походять з одного пункту, колекція Гордіївки є найчисельнішою і однією з найархаїчніших. Комплекс нараховує понад 1500 виробів. Бурштинові намистини входять до складу намист у сарматів, представників черняхівської культури та слов’ян.
Основні прийоми обробки бурштину: різьблення, шліфування, свердлення.
Переважна більшість відомих на території Вінницької області пам’яток сьогодні не досліджена. Немає сумніву, що вони зберігають чимало таємниць, пов’язаних з минулим краю. Безперечно, дослідження пам’яток археології принесуть і нові знахідки старовинного бурштину.
Про видобування бурштину, його обробку майстрами, виробництво прикрас, торгівлю сонячним каменем та його використання у повсякденному житті можна дізнатися значно більше з писемних історичних джерел. Наприклад, історію торгівлі бурштином у ХVІІ-ХVІІІ ст. дослідив відомий український історик Ярослав Дашкевич. Ще в середині минулого століття він опублікував архівні дані про бурштиновий шлях між Заходом і Сходом. Бурштин був цінним матеріалом для художніх ремесел Туреччини і Персії. Бурштин закуповували переважно у Гданську і Львові і перевозили на Схід в основному через Кам’янець. У 1629 р. з Кам’янця до Туреччини було відправлено понад 1000 фунтів бурштину. У 1631 р. у кам’янецького купця Сефера Муратовича зберігалося кілька мішків бурштину різного ґатунку, який він продав перським купцям. У 1637-1638 рр. кам’янецький купець Піргузад продавав бурштин у Вірменії, Персії та Індії. Близько 1640 р. у Микулинцях було затримано транспорт з бурштином (дрібний, середній і великий необроблений та оброблений) на суму 4 тис. талярів, якій пізніше було вивезено до Персії. У 1669 р. купець з Токату (Туреччина) вивіз з Язлівця кілька фунтів бурштинових намистин. З Турецьких історичних джерел відомо, що у Хотині можна було купити бурштин у великій кількості.
Переглянути зміст журналу «Історичний калейдоскоп»