Полтавське Більське більше за Вавилон
Серед пам’яток скіфської доби особливе місце посідає Більське городище на Полтавщині – найбільше укріплення скіфського часу у Східній Європі. Загальна площа Більського городища – 4400 га, що майже в п’ять разів більше за площу Вавилону! Протяжність його валів – понад 32 км! Дослідники вважають, що це є літописне місто Гелон, про яке згадує давньогрецький історик Геродот.
Про унікальне Більське городище розповідає директор Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ»» Ігор Іванович Корост.
Нашим читачам цікаво знати, яке воно, Більське городище? Чому привертає все більше уваги дослідників і шанувальників історії?
Більське городище – складний комплекс рукотворних споруд, який складається з чотирьох основних частин: Західне укріплення; Східне укріплення; Куземинське укріплення; Велике укріплення площею понад 4887 га (разом з оборонними спорудами), протяжність валів – 32,67201 км.
Городище виникло на зламі двох епох, коли відбувався перехід від бронзового до залізного віку. У зведені оборонного укріплення могли брати участь від 50 до 100 тис. осіб. Масштабна фортеця створювалася поступово. Спочатку виникло лише поселення на місці Західного укріплення. Пізніше, у середині VI ст. до н.е., – Східне укріплення. Дещо згодом зводиться фортифікаційна лінія, що об’єднала ці дві грандіозні фортеці. Пізніше, вірогідно в V ст. до н.е., в цю мегасистему було включене Куземинське укріплення, яке, на думку знаного археолога Б.А.Шрамка, захищало торгові склади та пристань на березі р. Ворскла. Більське городище за скіфської доби було економічним, політичним та культурним центром населення не лише Поворскля, а й усієї Лівобережної України. Основними видами занять населення були землеробство, скотарство, садівництво, мисливство, різноманітні промисли та ремесла, зокрема металообробні. Жителі городища провадили активну торгівлю з полісами Північного Причорномор’я.
Більське городище існувало до рубежу IV-III ст. до н.е. Виявлені рештки жител, господарських та культових споруд, об’єкти промислового виробництва (характерні для занять залізообробною, бронзоливарною, ювелірною, гончарною, кісткорізною та сільськогосподарською справами), численні ґрунтові та курганні поховання. В окрузі городища розташовані ряд синхронних древній фортеці пам’яток – поселень та курганних могильників. На особливу увагу заслуговує некрополь «Скоробір», у склад якого, на думку Б.А.Шрамка, первісно входило не менше 1000 культових насипів.
– Що Вас особисто найбільше вражає у Більському городищі?
–Масштабність, грандіозність і продуманість системи оборони. Для прикладу: Рим часів правління Авреліана (270-275 р. н.е.) мав площу лише 1400 га. А древній Вавилон був у 5 разів менший за Більське городище! Оборонні вали збудовано з урахуванням усіх інженерних вимог, а в деяких місцях з подвійними лініями оборони. Нагадую, що всередині цієї оборонної лінії знаходиться територія майже 5 тис. га!
Привертає увагу комплексний характер пам’ятки. Спорудження трьох укріплень давніми будівничими детально продумано в питанні їх компактності, зв’язку один з одним.
У XVII-XVIII ст. на території городища активно діяли ватаги селітроварників. З їх промислом пов’язане руйнування ділянок валів та території Західного укріплення Більського городища, численних курганів в урочищі «Скоробір». Варто відзначити, що й нинішнє село Більськ Котелевського району, певно, було засноване селітроварниками.
–Є припущення, що Більське городище – столиця скіфів місто Гелон.
З кожним роком у археологів з’являється все більше аргументів ототожнювати Більське городище з прадавнім містом Гелон. На підставі зібраної впродовж 40 років інформації професор Борис Шрамко підтвердив припущення, що саме тут знаходилося легендарне місто Гелон. Спільні археологічні дослідження в 90-х роках ХХ та першого десятиліття ХХІ століть науковцями Інституту археології Національної академії наук України і Гамбурзького університету (Німеччина) дали теж підтверджуючий матеріал щодо даної версії.
Сучасні ж археологічні експедиції за участю Харківського університету ім.В.Н.Каразіна, Полтавського Центру охорони та дослідження пам’яток археології, Полтавського педагогічного університету ім.В.Г.Короленка, Дніпровського національного університету ім. О.Т. Гончара, Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради продовжують з’ясовувати питання ідентифікації Більського городища з Геродотівським Гелоном.
Які археологічні знахідки найповніше характеризують Більське городище?
Знахідок багато. Серед них є вироби з глини, металу, у т.ч. золота, бронзи, заліза. Досить часто археологам трапляються кістки людей та тварин.
Серед знахідок є вироби місцевих майстрів, а є імпортовані. Є предмети кінського спорядження, прикраси, землеробські знаряддя. Для науковця цінність знахідки не стільки в матеріалі, з якого виготовлена річ, а в тій інформації, яку він може отримати, з’ясувати при вивченні того чи іншого артефакту.
Серед цікавих предметів можна назвати скіфський бронзовий казан, античні амфори та бронзові дзеркала, східносередземноморське поліхромове скло другої чверті—середини V ст. до н.е. так звані фінікійські арибали, з жовтого металу – каплеподібна підвіска для жіночої діадеми, намисто, перстень-печатка та нашивні бляшки для одягу, у т.ч. з зображенням голови бога виноградарства Діоніса другої чверті – середини V ст. до н.е., наконечники стріл з кістки, бронзи, заліза та багато ін.
В дослідженні Більського городища археологам іноді випадає відкривати цікаві сторінки життя людей на цій території, про які вони і не підозрювали. Так, наприклад, було з казанами селітроварників ХVІІ ст. в межах Західного укріплення.
Де можна познайомитися з археологічними матеріалами з Більського городища.
Знахідки з досліджень городища представлені в Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського (м. Полтава), Національному музеї історії України (м. Київ), Національному музеї-заповіднику українського гончарства (с. Опішне), в музеї археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, який я рекомендую відвідати всім любителям старожитностей, в наукових фондах Інституту археології НАН України та Історико-культурного заповідника «Більськ», на спеціальних виставках.
Про щорічні дослідження археологів цієї унікальної пам’ятки можна ознайомитися в соціальній мережі Facebook та друкованих виданнях «Археологічні дослідження Більського городища», «Феномен Більського городища».
Які відкриття у Більську можна вважати найважливішими, сенсаційними?
Їх багато. Назву кілька за останні 20 років. Набір орнаментованого керамічного посуду (корчага, черпак, ваза-таріль), з солярними знаками, характерними для праслав’янської тематики. Аналоги йому відомі на поселенні ранньоскіфської доби (VIII-VII ст. до н.е.), розташованому на Тарасовій горі (басейн р. Тясмин), поблизу с. Жаботин Кам’янського району Черкаської області. Сенсація в тому, що було знайдено предметне підтвердження зв’язків чи міграції людей з Правобережної частини України на Лівобережну. У 2001 р. знайдений античний чоловічий перстень-печатка, бляшки та буси з жовтого металу (V ст. до н.е.)., що підтверджують торгівельні зв’язки населення Більського городища з ювелірами чи купцями Північного Причорномор’я, Греції. Подібні печатки-перстні можна побачити в Музеї археології м. Одеса. А за відомостями полтавського археолога О.Б. Супруненка, який посилається на повідомлення доктора Майкла Вікерса, в колекції Музею мистецтв й археології Оксфордського університету є перстень даного періоду датування з подібним, хоча не тотожним сюжетом.
Також можна згадати синьоскляні з білими зигзагами «фінікійські» рибали (V ст. до н.е). Це продукція одного з центрів середземноморської школи скловиробництва (від Фінікії до Карфагену) чи, можливо, Месопотамії. Використовувалися як флакончики для тогочасних парфумів, ефірних масел чи то ядів.
Що ж до подібності золотих бляшок у вигляді строєних розеток (ІV ст. до н.е.), то вони зустрічалися археологам у досліджені групи «Частих курганів» в Середньому Подонні (поблизу с. Дурівка та с. Мастюгіне) та в комплексах Лісостепового Правобережжя. Це теж є сенсаційним підтвердженням розвинутості в ранньоскіфський час ювелірних промислів та жвавої торгівлі між даними територіями.
У 2013 р., не дивлячись на кількаразове пограбування кургану, в ньому вдалося знайти античну амфору, спис та cагайдачний набір бронзових вістер стріл (147 шт.) різних типів, бляшку з жовтого металу в нижній частині щелепи людини, три комплекти кінської вузди, що включали залізні вудила, псалії і бронзові бляшки, чотири з яких зображені в тваринному стилі. Особливістю поховального обряду є наявність захоронення супровідної особи – слуги-вершника з виявленим у малій гомілковій кістці бронзовим вістрям.
У 2016 р. знайдено понад 30 бляшок-аплікацій, вироблених з жовтого металу, з відтиснутим зображенням лежачого гірського козла та двох видів чотирипелюсткових розеток в вигляді стилізованої квітки та чотирипроменевої зорі (ІІ пол.VІІ- І чв.VІ ст. до н.е.). Сенсаційним є те, що подібний зразок ранньоскіфського часу звіриного стилю, знайденого на Більському городищі, вперше зустрічається на території Лівобережної України.
– Які відкриття принесла літня експедиція минулого року?
Було досліджено два, на жаль, пограбовані кургани, однак те, що в них все ж було відкрито, зробило сенсацію в науковому світі. В одному з них виявили рештки коня з сірою глиняною посудиною, аналоги якій до цього часу відомі лише з досліджень на Західній Україні, що є підтвердженням економічних зв’язків місцевого населення Більського городища з представниками Південного Бугу, Поділля. У 2-му кургані при дослідженні культових насипів археологами виявлено ще унікальніші речі – золоті пластини від оздоблення гориту або сагайдака, золоті бляшки на одяг, імпортовану грецьку кераміку, бронзове дзеркало, шкіряний пояс із бронзовими прикрасами, сагайдак зі стрілами (128 од.), унікальне рогове блюдо, ритуальну плиту. Ці знахідки – найцінніші за всю 111-річну історію вивчення пам’ятки.
– Чи завдають шкоди городищу «чорні» археологи?
Звичайно, що завдають. Це проблема всієї України. Ми прагнемо протидіяти незаконним діям «чорних» археологів. В засобах масової інформації звертаємо увагу на те, що ці «любителі старовини» є злочинцями, а також здійснюємо рейди, встановляємо інформаційні щити.
Вважаю, що вже давно на державному рівні слід припинити діяльність цих скарбошукачів. Це можна зробити шляхом встановлення норми, що металодетекторами можуть користуватися тільки профільні установи та їх представники, а самі металодетектори мають бути серійними (номерними).
З питань організації екскурсій до Більського городища та участі в культурно-мистецьких заходах на теренах Історико-культурного заповідника «Більськ» звертатися за телефонами: (05350) 2-22-04; (099)0575274. За всіма подіями можна стежити в мережі Facebook — https://www.facebook.com/bilskgelon/
Переглянути зміст журналу «Історичний калейдоскоп»